• Document: МОРАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ПУБЛІЦИСТИКА ІВАНА ДЗЮБИ: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ
  • Size: 274.54 KB
  • Uploaded: 2019-05-16 15:36:19
  • Status: Successfully converted


Some snippets from your converted document:

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія журналістика. 2007. Вип. 30. С. 197-208 Ser. Journal. 2007. No 30. P. 197-208 УДК 070:821.161.2–92.09 І.Дзюба МОРАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ПУБЛІЦИСТИКА ІВАНА ДЗЮБИ: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ Юрій Залізняк1 Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна, e-mail: jzalizniak@yahoo.com Проаналізовано основні напрямки дослідження та оцінки публіцистики Івана Дзюби українськими та закордонними авторами. Через огляд праць критиків та рецензентів публіцистичної творчості обох інтелектуалів розкрито багатогранну глибину текстів Івана Дзюби, які, попри увагу науковців, потребують глибшого роз- криття та детальнішого дослідження як яскраві зразки антиторталітарного дискурсу та морально-інтелектуальної публіцистики. Ключові слова: Івана Дзюба, публіцистика, антитоталітаризм, народ, на- ціональна культура, ідеологія, демократія, політика моралі. Публіцистика Івана Дзюби опинилася у фокусі уваги українсько-радян- ських та українсько-світових дослідників практично одразу після розповсю- дження в УРСР та (дещо згодом) за кордоном його праці “Інтернаціоналізм чи русифікація?”. Цей трактат, написаний за три місяці після арештів українських шістдесятників 1965 року, історик-дисидент Валентин Мороз у своєму есеї “Се- ред снігів” назвав найвагомішим документом тогочасного українського відро- дження, за яким світ вивчав Україну. Популярність “Інтернаціоналізму чи русифікації?”, на думку Анатолія Русначенка, “була зумовлена дуже пристрасною публіцистикою викладу думок і ідей, що не могла, та й зараз не може не зачіпати за живе українського читача” [15; 196]. Ще одним чинником успішності твору Дзюби дослідник називає праг- нення справедливості, яким просякнутий увесь текст праці. Висвітлюючи сучас- ну йому національну політику СРСР і її втілення на теренах УРСР, публіцист називає речі своїми іменами, що призводить до того, що марксистська за фор- мою праця “Інтернаціоналізм чи русифікація?” фактично стала яскравим та об- ґрунтованим запереченням реального марксизму-ленінізму. Метод, яким послуговується І. Дзюба, є простим — це порівняння всьо- го написаного і сказаного класиками комуністичного вчення про національне питання зі справжнім станом речей у цій сфері. “Не ставлячи під сумнів щирос- ті марксистсько-ленінських переконань Дзюби, водночас можемо без вагань ствердити, що інтелектуальна й емоційна сила його праці полягає саме в її пат- ріотичному заклику, а не в довгих цитатах із творів Леніна та партійних резо- люцій” [11; 478], — пише про “Інтернаціоналізм чи русифікацію?” Іван Лисяк- © Залізняк Ю., 2007 198 Ю. Залізняк Рудницький. Натомість Анатолій Русначенко вважає, що цього було замало — висновки

Recently converted files (publicly available):